top of page

Щодо кола спадкоємців, які враховуються для визначення розміру обовʼязкової частки у спадщині


25 листопада 2020 року Верховний Суд ухвалив судове рішення у справі № 292/389/17 та встановив, що для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині враховуються спадкоємці за правом представлення.


За правилами ЦК України право на обов`язкову частку у спадщині є обмеженням свободи заповіту в інтересах певного кола спадкоємців першої черги. Частиною першою статті 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).


При цьому, частина 1, 2 ст. 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.


Тобто, якщо спадкоємці за законом померли раніше спадкодавця (до відкриття спадщини), то їх право спадкування за законом переходить переліченим вище особам спадкування за правом представлення.


Проте, якщо спадкодавцем складено заповіт, то зазначені особи не можуть спадкувати обов’язкову частину за правом представлення, але вони повинні бути враховані при визначені долі спадкоємців, у яких є право на обов’язкову долю.


Так, Верховний Суд визначив, що до кола спадкоємців першої черги спадкування відносіться слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємці за правом представлення.


Верховний Суд зауважує, що доводи про те, що спадкоємцем може бути лише особа, яка є живою на час відкриття спадщини, є неправильним тлумаченням норм спадкового права. Вказане має значення для визначення права на обов’язкову частку, яке має особистий характер, а тому не може переходити в порядку спадкової трансмісії чи на підставі спадкування за правом представлення. Проте це не стосується визначення кола спадкоємців за законом першої черги, яке обчислюється для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині.


Отже, Верховний Cуд встановив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо визначення розміру обов’язкової частки у спадщині з урахуванням частки спадкоємців за правом представлення, яка б належала їх померлим батькам, якби вони були живими на час відкриття спадщини після смерті їх матері.


Постанова Верховного Суду тут https://bit.ly/3t3Ppqo

Comments


bottom of page