1 березня - це не тільки перший день весни, а й День «Нуль дискримінації», який запроваджено Організацією Об’єднаних Націй.
Статтею 14 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено, що користування правами та свободами має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Заборона дискримінації за цими ознаками гарантована статтею 24 Конституції України.
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» принцип недискримінації передбачає забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб, забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб, повагу до гідності кожної людини, забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб незалежно від певних ознак.
У зв’язку із захистом від дискримінації ст. 161 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за порушення рівноправності громадян у вигляді штрафу, обмеження волі або позбавлення волі на строк до восьми років.
У разі вчинення дискримінаційних дії, статтею 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено право звернутись до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та (або) до суду.
Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом, та інших осіб.
Особа, яка зазнала дискримінації, має право на відшкодування матеріальної моральної шкоди.