Новели законодавства. Що зміниться з прийняттям нового Закону України «Про медіацію»

17.11.2021 11:11

фон для постів #єспл #судпрактика, копия-2.jpg У багатьох зарубіжних країнах вже давно є поширеною практикою використання такого механізму врегулювання спору, як медіація. Наприклад, у США та Великобританії така альтернатива судового вирішення спору набула значної популярності за десятиріччя свого існування.

Як зазначив американський юрист Л.Фуллер, медіація, як жодна інша процедура, здатна переорієнтувати сторони одна на одну, не нав’язуючи їм правил, але допомагаючи їм досягти нового і взаємного порозуміння.

Нарешті, в Україні також запрацює інститут медіації, адже 16 листопада 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про медіацію» (далі –Закон).

Закон визначає, що медіація – це добровільна, позасудова, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються врегулювати конфлікт шляхом переговорів. Вона може застосовуватися у будь-яких конфліктах, які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних провадженнях під час укладання угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

Суть такої альтернативної процедури врегулювання спору полягає у тому, що до переговорів між конфліктуючими сторонами залучається незалежна особа в якості медіатора.

В чому полягає завдання медіації?

По-перше, врегулювання конфлікту шляхом досягнення його сторонами взаємоприйнятного рішення.

По друге, задоволення потреб сторін конфлікту та зниження рівня конфліктності сторін та запобігання поновленню конфлікту.

Які переваги медіації?

Ну по-перше, це економія часу. У порівнянні з судовою процедурою, яка може тривати роками, вирішення спору шляхом медіації є більш швидким.

По-друге, це економія коштів, оскільки процедура медіації значно дешевша, аніж процедура судового розгляду, а також не потребує підготовки значної кількості документів на підтвердження своєї позиції.

По-третє, у процесі медіації не існує переможця та переможеного. Мета медіації – знайти рішення, яке задовольняє обидві сторони. Саме це є основним завданням медіатора, який є незалежною особою та не виступає на боці жодної із сторін.

Хто може звернутись до медіатора?

Будь-які особи, які мають конфлікт, не можуть дійти взаєморозуміння, тощо. Звернутись можуть, як колишні чоловік та дружина, які не можуть дійти згоди в питаннях розподілу майна, так і представники бізнесу, які мають невирішений конфлікт, внаслідок чого втрачають, або мають ризик втрати коштів.

Хто може бути медіатором?

Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном у відповідності до вимог ст. 10 Закону. Крім цього, об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації, можуть встановлювати додаткові вимоги до медіаторів, яких вони включають до своїх реєстрів, зокрема щодо наявності спеціальної підготовки, віку, освіти, практичного досвіду тощо.

Важливо, що медіатори не ухвалюють рішення замість сторін, а лише направляють їх на певну сторону та дають поради, які дозволяють розв’язати конфлікт. У зв’язку з цим, сторони зможуть самі дійти до правильного рішення і доведення справи до позитивного результату.

Можна зазначити, що завдання медіатора полягає у тому, щоб показати об’єктивну картину та перспективи розвитку подій в тій чи іншій ситуації.

Стаття 4 Закону закріплює принципи медіації, та визначає, що медіація проводиться з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

З огляду на вищезазначене, вважаю, що прийняття Закону України «Про медіацію» важливий та прогресивний крок у майбутній розвиток нашої країни, який полягає у тому, що сторони зможуть швидко, ефективно та з мінімальними фінансовими затратами дійти згоди у вирішенні спірних питань та уникнути несприятливих наслідків конфлікту.