Позиція Верховного Суду у справі № 295/12923/19

27.07.2021 11:07

Обвинувальний акт направлений до суду має бути ідентичним тому акту, який вручено обвинуваченому та не повинен істотно відрізнятись від повідомлення про підозру.

За результатами перевірки матеріалів кримінального провадження Касаційний кримінальний суд встановив, що у справі наявні два обвинувальні акти, які істотно відрізняються між собою та від повідомлення про підозру в частині визначення факту вчинення кримінального правопорушення та мотивів його скоєння.

Верховний Суд визначив, що:

  • всі структурні елементи підозри мають повністю відтворюватися в обвинувальному акті. Якщо у повідомленні про підозру та обвинувальному акті не збігається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення такі випадки мають визнаватись істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, незважаючи на відсутність чітко встановлених наслідків у чинному КПК України;
  • значення обвинувального акта полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя, а виклад фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті має значення для реалізації права підозрюваного на захист;
  • не ідентичність між собою обвинувальних актів, направленего до суду та врученому обвинуваченому, та істотна відмінність від повідомлення про підозру, призводить до ситуації, коли протягом судового розгляду особа була дезінформована в питаннях сутності і характеру обвинувачення, що порушує базовий міжнародний стандарт, закріплений у п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції, яким передбачено право особи бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення, і ставить під сумнів легітимність висунутого обвинувачення.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 295/12923/19 можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96545149